СТАТУТ ДИТЯЧОЇ ШКІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "ОЛІМП"
Система самоврядування повинна сприяти реалізації інтересів, можливостей, побажань дитини, стимулювати його творчу ініціативу.Участь у самоврядуванні єсвоєрідною практичною частиною громадської освіти, коли дитина набуває навички роботи у колективі. Система самоврядування повинна осягнути та врахувати весь сектор суспільних та особистих інтересів, можливостей учнів.
ОБОВ'ЯЗКИ:
- Плани соціального розвитку школи, активна участь у шкільному житті;
- Аналіз та підведення підсумків діяльності, оцінювання результатів,заохочування творчої ініціативи;
-Розглядання правил виконання уставу школи та інших документів, які встановлюють взаємовідносини адміністрації з учнями.
ПРАВА:
- Самостійно приймати рішення, які сприяють покращенню життя в учнівському колективі;
- Контролювати виконання правових, моральних, та естетичних норм;
- Реалізовувати інтереси;
- За необхідністю брати участь у класних зборах, педраді, батьківських зборах.
ПРИНЦИПИ:
Демократизація,гуманізація, творчий підхід, вміння приймати рішення та нести за них відповідальність.
КОНЦЕПЦІЯ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ "ОЛІМП" ДО 2015 РОКУ
ЗАВДАННЯ САМОВРЯДУВАННЯ:
- допомогти розкрити повною мірою інтелектуальний, соціальний, духовний, фізичний потенціал учня;
- виховати громадянина, який має активну життєву позицію, прагне взяти на себе відповідальність за суспільство, в якому він живе;
- готувати до дійової участі в демократичних процесах.
САМОВРЯДУВАННЯ СПРИЯЄ:
- виявленню та розвиткові організаційних навичок;
- формуванню в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.
Учнівське самоврядування повинно задовольняти основні вимоги до виховного процесу розвитку творчих здібностей учня:
- гуманізація і демократизація;
- виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту та культури, розвиток творчих задатків особистості, виховання людяності, доброти та інших моральних чеснот;
- зв'язок виховання з реальним життям;
- робота органів самоврядування повинна передбачати участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загально ліцейних традиційних заходів тощо;
- виховання особистості у колективі в ході спільної діяльності;
- майбутній громадянин повинен бачити себе у соціумі, уміти реально оцінити себе, жити у колективі, навчити створювати його атмосферу, враховуючи думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;
- єдність вимог і поваги до особистості: дуже вдало суть цього постулату висловив А.С. Макаренко:”Якомога більше вимог до людини, але разом з тим, якомога більше поваги до неї!”Учень повинен відчувати, вимоги до нього базуються на вірі в його можливості, на впевненості у його силах, на турботу про поступальний розвиток його особистості.
ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ САМОВРЯДУВАННЯ:
- організаторська;
- комунікативна;
- гностична.
Учнівське самоврядування – це не наглядова структура, а спосіб організації життя колективу.
Вибір форм самоврядування повинен залежати від конкретних умов: педагогічної проблеми, над якою працює заклад, матеріальної бази, планування виховної роботи, традицій навчального закладу. Але ці умови можуть змінюватись, а тому структура організації самоврядування повинна бути динамічною і варіантною.
ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОВРЯДУВАННЯ УЧНІВ
Перший крок.
Аналіз і оцінка стану учнівського самоврядування (засідання м/о класних керівників, педагогічна рада).
Другий крок.
Накреслення завдань самоврядування, виходячи з основної педагогічної проблеми, над якою працює школа та завдань з виховної роботи;
вивчення науково – методичної літератури з проблеми (науково- методичний центр).
Третій крок.
Аналіз реальних можливостей членів педагогічного колективу для налагодження координаторської діяльності, вивчення матеріальних
умов функціонування самоврядування.
Четвертий крок.
Пошук учнів з лідерськими якостями, визначення рівня та перспектив їх розвитку(психологічна служба).
П'ятий крок.
Розробка концепцій самоврядування(рада лідерів).
Шостий крок.
Вибори(рада лідерів).
Сьомий крок.
Розробка нормативних документів (МО класних керівників, рада лідерів, педагоги- координатори).
Восьмий крок.
Соціологічне опитування щодо пріоритетних напрямів роботи учнівського самоврядування(рада лідерів).
Дев'ятий крок.
Розробка структури самоврядування, визначення центрів та вибір проектів (рада лідерів, педагоги - координатори).
Десятий крок.
Створення постійних і тимчасових робочих груп (рада лідерів, педагоги - координатори).
Одинадцятий крок.
Нагромадження організаційного досвіду і розширення ролі Самоврядування (рада лідерів, педагоги - координатори).
Дванадцятий крок.
Діагностика перспектив розвитку (рада лідерів, педагоги-координатори, педрада).
Основними умовами для функціонування учнівського самоврядування є:
- зацікавленість учнів і педколективу;
- оптимальна структура;
- функціонування на засадах демократії;
- визначення оптимальних методів педагогічного контролю.
Завдання організаційних процесів становлення самоврядування - розв̕язати протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво.Щоб цього протиріччя не виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало дієву участь у методичній роботі і працювало разом з педагогічним колективом над вирішенням спільної педагогічної проблеми, звісно накреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні завдання.
Структура учнівського самоврядування розроблена, виходячи з його завдань та ролі у навчально- виховному процесі.Між радою учнівського самоврядування, педагогічним колективом та батьками існує нерозривний зв'язок як між рівноправними партнерами. Рада учнівського самоврядування є вищою законодавчою ланкою для учнівських рад класних колективів, їх рішення обов’язкове для них.У свою чергу рада враховує інтереси і запити кожного класу через чітко налагоджені соціологічні та інформаційні служби.
Виходячи з данних соціологічних опитувань всіх членів учнівського колективу,створюються центри розвитку творчих здібностей, їх кількість буває кожен рік різною.Вона визначається потребами та завданнями на поточний навчальний рік. Але є центри, необхідність яких відчувається постійно, вони існують вже років 10 (Центр інформації, центр лідерства, центр спорту, культури, відпочинку).Кожен центр має свою раду і керівника.На засіданні ради центрів висувають ідеї щодо організації робочих проектів, над якими буде працювати центр в навчальному році.Визначається їх мета.Обговорюютьс проекти на класних зборах, а затверджуються на зборах всього учнівського колективу.Для їх втілення залучаються педагоги- координатори та всі бажаючі шляхом створення мобільних невеликих робочих груп.Ці групи покликані виконувати такі функції:навчання справою, створення ідеальної психологічної атмосфери для розвитку здібностей особистостей атмосфери, розвитку почуття відповідальності, звичок самоконтролю, організаторських здібностей та виконавчої дисципліни.Робоча група складає особистий план заїодів, потім складається загальний план центру.
УСТАНОВЧІ ДОКУМЕНТИ:
Статут Ради учнівського самоврядування, Програма діяльності Ради учнівського самоврядування.
Center - формуванню в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.
