Запобігання дитячому травматизму

ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ НА ВОДІ

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Тому, знаходячись біля води, будь завжди максимально обережним. Пам’ятай, що на річці є течія, і дно річки може бути замуленим. Вода в озерах, ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

При організації відпочинку на воді дотримуйся наступних правил безпеки:
купання починай при температурі повітря +25 °С та температурі води +17-19 °С;
купайся тільки в спеціально відведених та обладнаних місцях;
якщо пляжу поблизу немає, вибирай чистий пологий берег, але попередньо з’ясуй, чи немає на дні корячок, гострих підводних каменів, коловоротів, ям тощо;
не купайся відразу після прийому їжі;
знаходься у воді не більше 10-15 хвилин, не доводь тіло до ознобу;
не плавай далеко від берега, не запливай за попереджувальні знаки;
не переривай купання частими виходами із води і не стій мокрим на вітрі;
потрапивши у сильну течію, не борись проти неї, а пливи за течією, наближаючись до берега;
не входь у воду занадто розігрітим: перепади температури можуть спричинити судоми;
при судомах не розгублюйся, намагайся утриматися на поверхні води і клич на допомогу;
потрапивши у вир, набери побільше повітря у легені, занурся у воду і сильним ривком у бік за течією виходь з виру і випливай на поверхню;
не лежи після купання на сонці, а відпочивай у затінку;
при виході із води розітри тіло долонями або рушником насухо і одягнись.

Якщо ж стався нещасний випадок, зумій людині, що тоне, надати першу допомогу. Тут слід діяти якнайшвидше. Кинь потерпілому одразу рятувальний круг так, щоб він міг за нього вхопитися, а краще прив’яжи до круга вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега. Якщо нещастя трапилось на мілководді, спробуй підійти вбрід і подати рятувальний засіб, але тримай його так, щоб він був між тобою і потерпілим. Після витягнення з води, потерпілому необхідно очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу, водостей, покласти йому під шию валик з одежі, розтерти тіло, щоб воно нагрілося, зробити штучне дихання і чекати на допомогу лікарів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПОРАДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

1. Нагадайте дітям про електробезпеку!

2.  Методичні рекомендації та поради щодо попередження дитячого травматизму під час зимових канікул

3. ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

4. БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

5. БЕЗПЕКА НА ВОДІ І НА ЛЬОДУ

6. БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ЕКСКУРСІЙ І ТУРИСТИЧНИХ ПОХОДІВ

7. БЕЗПЕКА В ПОБУТІ

8. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ, СТИХІЙНИХ ЛИХ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

9. ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ (ДОЛІКАРСЬКОЇ) ДОПОМОГИ

ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

1.1. Організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході вулиці

Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах — підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги,—праворуч.

1.2 Типи перехресть. Правила переходу дороги на перехрестях

Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра».

1.3 Правила переходу вулиці після висадки з міського транспорту

Після висадки з транспорту автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай попереду.

1.4 Дорожні знаки

Існує кілька груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритетні, забороняючі, наказові, інформаційно-вказівні та знаки сервісу. За допомогою дорожніх знаків учасники дорожнього руху розуміють одне одного.

1.5 Дорожня розмітка

Для зменшення можливості дорожньо-транспортних пригод на дороги наносять дорожню розмітку, яка уточнює або підкреслює вимоги дорожніх знаків.

Дорожня розмітка може бути горизонтальною (наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді стріл, ліній, написів) або вертикальною (наноситься на дорожніх спорудах, елементах обладнання доріг у вигляді смуг білого і чорного кольору). Вона допомагає водію вибрати правильне положення транспорту на проїзній частині дороги.

1.6 Рух за сигналами регулювальника

Регулювання транспортного руху і пішоходів у необхідних випадках здійснюється регулювальниками. Всі учасники дорожнього руху зобов'язані керуватися сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

1.7 Правила поведінки пасажира в автомобілі.

Пасажир в автомобілі має поводитися так:

— посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту; |найголовніше — не зі сторони руху транспорту;

— під час руху автомобіля не можна відволікати водія; чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами; висовувати руки і голову у вікна автомобіля;

— треба обов'язково користуватися ременями безпеки.

1.8 Основні види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Поведінка при ДТП.

Найбільш розповсюджені види ДТП — це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту.

Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:

— за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;

— негайно сповістити про пригоду в ДАІ (це не обов'язково у разі відсутності жертв, а в учасників — претензій одне до одного);

• намагатися максимально зберегти всі сліди пригоди;
• свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам'ятати та записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати «швидку допомогу», сповістити дорослих та працівників ДАІ.

1.9 Безпека руху велосипедиста

Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху.

Правила користування велосипедом:

• кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;
• їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;
• велосипед має бути обладнаний світловідбивачами — спереду білого кольору, з боків — оранжевого, ззаду — червоного;

Велосипедистові забороняється:

• рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;
• рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
• під час руху триматися за інший транспортний засіб;
• буксирувати велосипед;

• їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;
• керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

1.10 Підсумкове заняття. Самозахист від ДТП.

Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме:

— не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;

— не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

— ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні — по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,&‐ тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід — водія;

— зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,— праворуч;

— на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли — близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів.

Пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах. Чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами.

ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

2.1 Вогонь — друг, вогонь — ворог. Причини виникнення пожеж

Вогонь здавна став надійним помічником у житті людей. Разом 13 тим необережне поводження з ним може призвести до виникнення пожежі.

Пожежі часто виникають через такі причини:

• несправність або неправильна експлуатація електрообладнання, газових плит, електричних побутових приладів;
• увімкнення в одну розетку декількох побутових приладів великої потужності;
• несправність електропроводки;
• сушіння речей над газовою плитою;
• користування саморобними електричними гірляндами для ялинки, запалювання хлопавок і бенгальських вогнів поблизу хвої;
• використання легкозаймистих маскарадних костюмів із паперу та вати;
• несправна або залишена без догляду побутова електротехніка;
• необережне поводження з вогнем; ігри з вогнем;
• удари блискавки;
• збереження легкозаймистих матеріалів та речовин на балконі та вдома;
• витік газу;
• використання піротехніки.

2.2 Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому, приватному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу.

Правила поведінки при пожежі:

• подзвонити до служби 01 (якщо це можливо); повідомити

• повну домашню адресу, що горить, свій телефон, прізвище, ім'я та по батькові, скільки поверхів у будинку, якщо ви знаєте — як до нього під'їхати;
• вікна відкривати не можна, адже кисень посилить полум'я;
• негайно вийти з приміщення, покликати дорослих;
• під час пожежі заборонено користуватися ліфтами; з висотного будинку не біжіть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину.

 Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробуватися до виходу поповзом, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини або пальтом.

2.3 Правила експлуатації побутових електричних і нагрівальних приладів

При користуванні електричними приладами не можна:

• залишати без догляду ввімкнені прилади;
• ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;
• вмикати у розетку декілька приладів одночасно;
• торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;
• вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;
• стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути. При користуванні нагрівальними приладами не можна:
• вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;
• накривати, адже прилад перегрівається;
• використовувати у тривалому режимі.

2.4 Пожежнонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами.

До пожежнонебезпечних речовин належать лаки,  фарби, горючі   й   мастильні   речовини,   розчинники,   аерозолі,   газ тощо

Пожежнонебезпечними матеріалами є меблі, речі, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби і покриття, дрова, вугілля, обпилювання, стружка, прищеп.

Поблизу цих матеріалів категорично забороняється курити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти пожежнонебезпечну рідину, це роблять за  допомогою гарячої води.

При виникненні загоряння можна застосувати аерозольний хладоновий вогнегасник «ОАХ» разового користування.

Горіння може розпочатися, коли є займиста речовина, кисень і джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережними треба бути з легкозаймистими матеріалами і речовинами (бензин, ацетон, спирт).

Синтетичні і пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.

2.5 Пожежнонебезпечні об'єкти. Пожежна безпека під час новорічних свят.

До пожежнонебезпечних об'єктів належить приміщення будівль, у яких скупчується велика кількість людей, наприклад, актова зала школи. Існують нескладні правила, які допоможуть влаштувати і провести новорічне свято без ускладнень:

— не користуватися відкритими джерелами вогню;

— використовувати лише справні гірлянди заводського виробництва;

— не прикрашати ялинку легкозаймистими іграшками.

2.6 Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поведінки під час пожежі.

Пам'ятайте, що не можна вдома:

— користуватися несправними електричними побутовими приладами;

— захаращувати балкони і підвали;

— гратися з вогнем;

— зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;

— сушити речі над плитою.

Правила гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння:

— слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;

— якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, повстину, вогнегасники,"

— вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь.

Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше покинути приміщення і покликати на допомогу дорослих. Якщо є можливість, закрити по дорозі всі двері.

Не можна ховатися у шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кімнаті. Необхідно зателефонувати за номером 01.

2.7 Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі.

Для запобігання ушкодженню ізоляції і виникненню коротких замикань (і як наслідок — пожежі) не дозволяється:

— зафарбовувати й білити шнури і проводи; вішати на них будь-що;

— допускати зіткнення електричних проводів з телефонними, з теле- і радіоантенами, гілками дерев і покрівлями споруд;

— використовувати як провідник електричного струму телефонні і радіопроводи;

— довільно вбивати в стіни гвіздки, це може призвести до ушкодження скритої ізоляції;

— самостійно проводити ремонт електророзеток, переносити електропроводку.

Під час виникнення пожежі у приміщенні школи учні мають виконувати накази і розпорядження вчителів. План евакуації школярів має знаходитися у рамці під склом на видному місці. На ньому позначено також аварійні та запасні виходи.

Не можна ховатися у кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо.

Під час евакуації треба поводитися організовано та не піддаватися паніці.

2.8 Домедична допомога постраждалим від пожежі

Швидкість і якість надання домедичної допомоги визначається підготовленістю осіб, які знаходяться поруч.

Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:

• заспокоїти постраждалого, покликати дорослих;
• якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого
• цупку тканину;
• як тільки вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати
• обгорілу шкіру;
• не зривати одяг з обгорілого тіла, акуратно розрізати його
• ножицями і зняти те, що знімається;
• до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту тканину.

2.9 Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі.

Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але основною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини. Пам'ятайте, що украй небезпечно:

• кидати палаючі сірники, недокурки;
• палити суху траву;
• розводити вогнища;
• залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини.

2.10 Підсумкова бесіда. Пожежна безпека.

Якщо виникла пожежа — облік часу йде на секунди. Не треба панікувати. Пам'ятайте, що необхідно остерігатися задимленості, високої температури, загазованості, обвалу конструкцій та споруд, вибухів технічного обладнання, падіння дерев (якщо пожежа в лісі). Найбільш небезпечними точками виникнення пожеж зазвичай стають частини квартири, де знаходяться електричні прилади та опалювальні пристрої, а також місця для зберігання вугілля, дров, бензину (підвал, горища, балкони, гаражі).

ОБЕРЕЖНО, ГРИБИ!

В Україні розпочався грибний сезон. З настанням літа у медичних закладах традиційно починають реєструвати випадки отруєнь грибами.

Аналіз випадків отруєнь грибами в Україні свідчить, що більшість отруєнь обумовлені вживанням пластинчатих отруйних грибів (насамперед, блідої поганки), які помилково сприймаються за їстівні печериці та сироїжки. Отруєння також можуть спричинити їстівні гриби, які не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи уздовж швидкісних трас. Адже бліда поганка у багатьох регіонах просто не росте, наприклад, на півдні, проте основні масові отруєння реєструють саме там.

Нерідко отруюються грибами, які більшість досвідчених грибників спокійно кладуть до кошиків. Помилитися ж вони можуть, якщо збирають дуже молоді плодові тіла, коли ще не проявилися морфологічні ознаки. Наприклад, збирають сироїжки, а серед них може заховатися бліда поганка, яка ще не розкрилася і зовні їх нагадує. Тоді її можна помилково зірвати. Немало випадків, коли хворі потрапляли до лікарень після споживання голубінок, глив, сироїжок, синяків, парасольок тощо.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ГРИБНИКІВ

Симптоми грибного отруєння різні:

1. Характерні ознаки отруєння - нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла - з'являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв зі сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. Такі отруєння здебільшого не призводять до летальності, однак можуть мати серйозні наслідки для системи травлення, тому легковажити не можна.

2. Симптоми отруєння - галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності - з'являються через пів-дві години після вживання червоних мухоморів, волоконниць, отруйні речовини яких вражають нервову систему. Людина захлинатиметься від нападів сміху і потерпатиме від галюцинацій. Може навіть знепритомніти. Якщо постраждалому не надати медичну допомогу у перші години, то врятувати його життя складно.

3. Найбільш отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, сморжів і деяких інших грибів. Підступність їх у тому, що отрута, потрапивши до шлунку, протягом тривалого часу (до 3-ох діб) може не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забуде, що їх їла. Запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг - все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку.

 ІНФОГРАФІКА

Перед походом до лісу по гриби радимо уважно вивчити подану нижче інфографіку:

Їстівні гриби

Умовно-їстівні гриби

Отруйні гриби

                                               ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ ГРИБАМИ

1. Викличте "Швидку медичну допомогу".

2. Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; нажміть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.

3. Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.

4. З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.


ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

Вживати будь-які ліки та їжу, а надто ж алкогольні напої, молоко, (це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику), займатися будь-якими іншими видами самолікування.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!!!

Перш, ніж вживати гриби, — подумайте чи варто ризикувати своїм життям та здоров'ям.

— збирайте лише ті гриби, які добре знаєте;

— відмовтесь від збирання та вживання пластинчатих грибів (смертельно небезпечна бліда поганка може бути схожа на пластинчаті гриби - печериці, сироїжки, шампіньйони);

— не збирайте гриби поблизу автодоріг, сховищ отрутохімікатів, сміттєзвалищ, промислових підприємств, залізниць, в міських парках (гриби мають властивість накопичувати з навколишнього середовища токсичні речовини);

— не купуйте дикорослих грибів на ринках (невідомо де і коли вони були зібрані);

— не давайте їсти гриби дітям (дитячий організм більш вразливий до грибної отрути);

— не куштуйте сирих грибів;

— не збирайте старих, перестиглих, червивих грибів;

— перед приготуванням гриби необхідно протягом 10-15 хв. проварити в підсоленій воді (відвар необхідно вилити);

— у разі появи симптомів отруєння грибами (біль в животі, блювання головний біль , пронос) необхідно негайно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою. До надання медичної допомоги потрібно декілька разів промити шлунок розчином соди або світло-рожевим розчином марганцівки;

— у разі отруєння ні в якому випадку не вживати алкоголь (він лише посилює дію грибної отрути).

ЗАПОБІГАННЯ ОТРУЄНЬ

3.1 Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням. Профілактика харчових отруєнь.

Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін.

На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які — ні. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів — при неправильній їх обробці та консервуванні.

Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил:

— збирати гриби тільки з дорослими;

— збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;

— ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;

— намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою;

— не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору;

— пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

— ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;

— будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.

Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію.

Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму.

Пам'ятайте — без грибів можна прожити!

3.2 Запобігання отруєнню хімічними речовинами

Отруйними речовинами, що найчастіше зустрічаються в побуті, є хлор, ртуть, аміак та ін. Існують правила, які допоможуть вам уникнути хімічних отруєнь:

• не можна брати в руки та вживати невідомі речовини;
• Ш якщо ви випадково розбили склянку з хімічною речовиною, негайно одягніть вологу марлеву пов'язку, провітріть приміщення, сповістіть про цей випадок дорослих;
• якщо ви відчули незнайомий запах або побачили розлиту рідину, негайно залиште це місце, сповістіть дорослих.

4.1 Загальні відомості про природний та зріджений газ.

Умовно гази можна розділити на природній газ (болотний, водяний, коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений газ, який знаходиться під тиском у балонах (етан, пропан, бутан).

Зріджені гази не мають запаху, тому при використанні у побуті до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення їх витоку із газових приладів.

4.2 Правила безпечного користування побутовими газовими приладами.

Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади. Забороняється:

— користуватися газовими колонками при відсутності тяги;

— відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;

&mdashnbsp; nbsp; /p‐/b; стукати по кранах, пальниках твердими предметамbи;

— сушити речі над газовою плитою.

Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 104.

4.3 Дії населення при виявленні запаху газу.

Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:

— не вмикайте електрику;

— не запалюйте сірники;

— не паліть;

— провітріть приміщення;

— перекрийте крани газоподачі;

— викличте аварійну бригаду за номером 104.

    Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху.

4.4 Ознаки отруєння. Запобігання отруєнню чадним газом.

Домедична допомога при отруєннях.

При отруєнні чадним димом або газом спочатку з'являється головний біль, потім запаморочення, загальна слабкість, сонливість, нудота, починається блювота. Потерпілий може знепритомніти, можливі зупинка дихання і навіть — летальний кінець. Необхідно негайно:

• сповістити дорослих про випадок, викликати лікаря;
• винести постраждалогbо на повітря;

• прикласти до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом.

Забороняється постраждалому давати пити (можна тільки змочити губи та обличчя), будь-які ліки.