КРАУШ БОРИС ПАВЛОВИЧ
Крауш Борис Павлович народився 29 липня 1943 р. в м. Харкові. Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут. Працює заступником начальника відділу управління власністю ВАТ «Харківський тракторний завод».
Пише українською та російською мовами.
Автор книжок «Слобожанські казки», «Казки Слобожанщини», «Час зверя», «Бабушкин клубочек», «Нищенская сума», «Горечь», «Сказки харьковские».
АНТОН СЕМЕНОВИЧ МАКАРЕНКО
Антон Семенович Макаренко (13 березня 1888, Білопілля, Харківська губернія — 1 квітня 1939, Голіцине) — український та радянський педагог і письменник, один із засновників радянської системи дитячо-підліткового виховання.
Здійснив у педагогічній практиці дослід, який не має прикладів, масового перевиховання дітей-правопорушників в трудовій колонії ім. М. Горького (1920-1928, під Полтавою, з 1926 в Куряжі поблизу Харкова) і дитячій комуні ім. Ф. Е. Дзержинського (1927-35, в передмісті Харкова).
Розробляв теорію і методику виховання в колективі, теорію сімейного виховання.
ІВАН ІВАНОВИЧ КОРЖ
Іван Іванович Корж народився на Харківщині у 1934 році, під час війни маленьким хлопчиком перебував в окупованому місті, відчуваючи усі страхіття війни. А потім — роки навчання, праця на заводі, перше кохання та перші поетичні рядки...
Іван Іванович почав писати вірші вже у зрілому віці, мабуть тому його поезія така глибока, прониклива та щира.
Член творчої асоціації літераторів "Слобожанщина".
Опубліковані поетичні збірки:"Ветра Руси" (2001),"Куст калины" (2004),"У родного причала" (2004),"Осенние соловьи" (2006), "Голубень светающих дорог" (2009), "Искорки" (2012).
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
Григорій Сковорода -видатний український поет, педагог, просвітитель, філософ. Він залишив нам у спадок поетичні твори, філософські трактати, листи, афоризми.
ЛевТолстой, для якого не існувало авторитетів, писав про Григорія Сковороду: "Багато в його світогляді є дивовижно близького мені. Я недавно іще раз його перечитав. Мені хочеться написати про нього. І я це зроблю. Його біографія, мабуть, ще краща за його твори, але які гарні твори!"
ПЕРЕПЕЛЯК ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
Перепеляк Іван Михайлович народився 7 листопада 1943 року в селі Оболонь Семенівського району Полтавської області. Закінчив філологічний факультет Харківського державного університету. Доктор педагогічних наук, професор, генерал українського козацтва. Голова Харківської обласної організації НСПУ. Нагороджений орденом та медалями. Автор збірок поезій "На березі світання", "Тополина Оболонь", "Над Сулою-рікою", "Ратний час", "Вибране", "Остання любов гетьмана", "Бунт", "Поезії", "Григорій Сковорода", "Судний день", "Поезії та поеми у 2-х томах", "Моєї радості печаль", "Тринадцятий апостол"; повісті "Великий степ"; п'єс "Козацький монастир", "В обіймах ангелів - Григорій Сковорода" та ін. Лауреат премій імені Олександра Олеся, імені Гетьмана України Івана Мазепи, обласної премії імені О. Масельського.
ЧИЧИБАБІН БОРИС ОЛЕКСІЙОВИЧ
Борис Олексійович Чичибабін — поет, якого зазвичай відносять до так званих "шестидесятників".Борис Чичибабін народився у Чугуєві. У червні 1946 року, студентом Харківського університету, був заарештований "за антирадянську агитацію", після чого провів п'ять років у тюрмах. По поверненню Борис Чичибабін працював бухгалтером в домоуправлінні, а пізніше економістом в одному з трамвайних депо Харкова. Вірші Чичибабіна розходились в списках, багато поетів-сучасників приїздили у місто заради того, щоб зустрітися з ним. Офіційне визнання прийшло до поета тільки наприкінці життя, в роки перебудови. Лауреат Державної премії СРСР (1990).
РОМАНОВСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ ЄВГЕНОВИЧ
Романовський В'ячеслав Євгенович народився 5 вересня 1947 року в селищі Войковський Амвросіївського району Донецької області. Закінчив філологічний факультет Харківського державного університету.
Головний редактор газети Південної залізниці "Южная магистраль". Автор поетичних збірок "Одна така земля", "Благовіст", "У дива на виду", "Князівство любові", "До квіту хризантем", "Цвіт озимини". Лауреат премії імені О. Олеся.
ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО
8 серпня - день пам'яті Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка, нашого земляка, письменника, який стояв у витоків сучасної української літератури. Він був нащадком славетного й старішого дворянського роду Слобідської України. Серед його предків - славнозвісний харківський полковник Григорій Семенович Квітка. Квітки мали родинні зв'язки з фаміліями гетьмана Данили Апостола, Іоасафа Горленко та ін. Квітка-Основ'яненко та його брат Андрій були своєрідним Олімпом цього роду.
ТРЕТЬЯКОВ РОБЕРТ СТЕПАНОВИЧ
Роберт Третьяков народився в сім'ї військовослужбовця. Росіянин. Від 1944 року жив в Україні.1958 року закінчив факультет журналістики Київського університету.Працював у Харкові в газетах «Ленінська зміна», «Вечірній Харків», завідував відділом поезії в журналі «Прапор» («Березіль»).23 листопада 2000 року в Харкові на будинку на вулиці Скрипника, де у 1957—1996 роках жив і працював Третьяков, відкрито меморіальну дошку. Барельєф роботи скульптора Олексія Огородника відлито на кошти друзів поета.
Друкуватися почав 1955 року.
Видав збірки «Зоряність» (1961),«Палітра» (1965),«Портрети» (1967),«Поезії» (1971),«Ніжні розстані» (1972),«Мередіани крізь серце» (1975),«Осіннє скресання» (1980),«Поезії» (1986)«Тобі» (1991).Поезія Роберта Третьякова сповнена пафосу утвердження правди й добра як найвищих моральних цінностей, поваги до людини. Характером своєї творчості Третьяков належав у 1950-х — 1960-х роках до шестидесятників.
За збірку «Меридіани крізь серце» Третьяков удостоєний премії імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини» (1977).Лауреат Харківської обласної премії імені Героя Радянського Союзу Олександра Зубарєва.
МИКОЛА ПОБЕЛЯН
ЗАВТРА БУДЕ СОНЯЧНО...
Микола Побелян народився 22 червня 1948 року в селі Покошичі на Чернігівщині в родині колгоспників. Навчався в Ніжині та Криму. Був пастухом, кочегаром, «цілинником»... Перша літературна публікація датована 1962 роком.
Прийнятий до НСПУ в 2001 році за збірки поезій «Дай мені долоньку» (1997) та «Сніги на двох» (видавництво «Зерна», 1999, «Бібліотека альманаху українців Європи»), а також публікації в колективних збірниках, антологіях України: «Вітрила-95», «Самоцвіти», «Золотий гомін», «Слобожанська муза», «Слобожанська яса»; журналах: «Березіль», «Малятко», «Слобожанщина», «Дивослово», «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах», «Зерна», «Ятрань»; газетах: «Літературна Україна», «Голос України», «Освіта України», «Слобідський край», «Нові горизонти», «Южная магистраль». Його вірші перекладались на іврит, російською, вірменською, французькою мовами.
За фахом і покликанням — учитель української мови і літератури. Стаж педагогічної роботи — 38 років. Учитель-методист. Працює в Харківській спеціалізованій школі № 108, де 30 років очолює роботу літературної студії «Грудка» ім. Станіслава Шумицького. У 1980 році створив перший в СРСР Музей хліба.
ВЕРХОВЕНЬ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
Верховень Володимир Миколайович народився 13 вересня 1958 р. в с. Уплатне Бдизнюківського району Харківської області. Навчався в середній школі смт. Сахновщина. У 1980 р. закінчив філологічний факультет Харківського педагогічного інституту.
Після служби в армії деякий час працював кореспондентом районної газети в Золочіві, потім у Харкові: журналістом, редактором у видавництві “Прапор”, консультантом-перекладачем інформаційної фірми “Край”. З 1994 р. працює головним редактором видавничо-поліграфічної фірми “Майдан”. Публікуватися почав з 1977 р.
Найбільш значні твори: збірки "Лелече колесо"(1990), “На цвинтарі слова” (1992), “Топитокуподзвін” (1996), “З полум’я і полину” (1999), “Абетка у віршах” (2001), деякі вірші В.Верховеня покладено на музику.
Провідні теми творчості: історичне минуле й сучасне України, місце і роль поета в суспільстві, пейзажна та інтимна лірика. Володимир Миколайович Верховень член Національної спілки письменників України з 1992 р.
Лауреат літературної премії імені П.Василенка та премії Харківського міськвиконкому імені О. Олеся.
